Ігор Сілівра

Селфі

Сподіваюсь, цього ніколи не покажуть по телевізору. Звичайно я наполіг, щоб ми наперед зняли офіційну версію того, що зараз має статись. Так що криптоісторики вже недалекого майбутнього матимуть всі підстави сумніватись в офіційній версії. І вони будуть праві. Проте, якщо я все-таки повернусь, то не хочу, щоб світ побачив мене голяка.

Читати далі →

Ігор Сілівра

Велкам ту Марс

Блідо-рожеве небо ще раз хитнулось і застигло, тут же зникла всепроникаюча вібрація двигунів.

– Приїхали, – прокоментував О’Келлі, відкинувшись на спинку сидіння. – Ми останні, всі сіли вдало. Будемо чекати.

– Ще чого! – не погодився Іваненко, покидаючи платформу. – Тут усього три десятки кілометрів, не більше. Дійдемо! Читати далі →

Ігор Сілівра

Прецеденти, прецеденти…

– Ваша Високосте?

День розпочався звично. На незворушному обличчі візиря, як завжди, не можна було прочитати жодних емоцій. Принц накинув легку шовкову сорочку, підперезався.

– Кажи.

– Здоров’я Його Величності Володаря Світу Вашого батька без змін. Проте він висловив побажання зустрітись із Вами.

– Пішли. – Нехтувати бажаннями Володаря Світу не дозволяється навіть фактичному правителю цього світу. ­– Решту розповіси в дорозі.

Читати далі →